06.12.2024. СВЯТИЙ МИКОЛАЙ ЗАВІТАВ ДО ЛІЦЕЮ
День Святого Миколая – особливе, світле, хвилююче свято, адже окрім подарунків він приносить у кожну оселю радість і надію. Саме з нього в Україні традиційно розпочинається цикл зимових свят. Цьогоріч українці вже вдруге відзначатимуть день святого Миколая 6 грудня. Також на цей день припадає відзначення Дня Збройних Сил України. Об’єднання цих дат символічно вказує на зв’язок між теплом і щедрістю святого та захистом і самопожертвою наших героїв. Це символічні свята, які зараз, в час повномасштабної війни в Україні, є особливо вагомими.
Цікаво та весело 6 грудня пройшло свято Миколая в ліцеї, який вже за традицією протягом кількох років організують для здобувачів освіти пільгових категорій. Керівник гуртка художньої самодіяльності Анастасія Смалько разом з помічниками — «янголятами» (здобувачами освіти І курсу) підготували чудове свято народознавства «По Україні з краю в край ходить святий Миколай». Актори ознайомили присутніх з історією свята, розповіли про благодіяння Миколая-Чудотворця, читали вірші, співали пісні. До вихованців з вітальним словом звернулась Галина Гуревич, в.о.директора ліцею, яка побажала усім міцного здоров’я, гарного настрою, миру та благополуччя.
Швидко минув час і настала довгоочікувана мить подарунків. Всі гості з рук Святого Миколая і його помічників — янголів отримали солодкі подарунки — миколайчики, яких напередодні свята виготовили і оздобили майстри виробничого навчання і здобувачі освіти
Нехай сьогодні Святий Миколай принесе в кожен дім мир, любов, здоров‘я, а нашій Україні – ПЕРЕМОГУ!
22.12.2024. ІМ’Я ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НА КАРТІ МИКОЛАЄВА
22 листопада 2024 року в Миколаївському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відбулася зустріч-презентація освітян, учнівської та студентської молоді Степового Побужжя «Шевченкове надвечір’я», приурочена Ювілейному року Кобзаря. У заході взяли участь Богдана Бондар, здобувачка освіти ІІ курсу Миколаївського професійного промислового ліцею, і Тетяна Тулейбич, заступник директора з навчально-виховної роботи, які презентували науково-дослідницький проєкт «Ім’я Тараса Шевченка на карті Миколаєва». Т.Тулейбич розповіла про етапи роботи над проєктом, пошук і опрацювання джерел, мету роботи, звернула увагу на цікаві і рідкісні світлини. Б.Бондар познайомила присутніх зі змістом дослідження, прокоментувала презентацію, розповіла про історію вулиці Шевченка і пам’ятники Кобзарю, які були споруджені у Миколаєві. Також Богдана прочитала напам’ять умовок з поеми Т.Шевченка «Кавказ».
Борітеся – поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Вижили тоді – переможемо зараз
Упродовж століть на теренах нинішньої України мешкали різні народи, які у непростій взаємодії через конфлікти та компроміси творили унікальну поліетнічну палітру соціокультурного простору. Яскравим прикладом є трагічна історія кримських татар, насильницька депортація позбавила їх Батьківщини. Цей гордий, нескорений народ і сьогодні переживає випробування долі. Депортація кримських татар із Криму відбувалася впродовж 18–20 травня 1944 року. За два дні з півострова радянські силовики насильно переселили до 194 тисяч осіб.
18 травня виповнилося 79 років від початку масштабного етнічну злочину. На вшанування пам’яті жертв геноциду кримських татар, всіх, хто став жертвою депортацій 1944 року, у Миколаївському професійному промисловому ліцеї в онлайн-форматі пройшли тематичні заходи.
Класні керівники в учнівських групах провели уроки пам’яті «Без права на забуття», протягом яких здобувачі освіти ознайомилися з подіями 1944 року в історії кримськотатарського народу, під час яких майже 200 тисяч людей втратили свій дім, а ще тисячі – загинули. Учасники заходів обговорили питання щодо передумов, причин та особливостей депортації кримськотатарського народу, подальшої долі після депортації та подій сьогодення. Ключовим питанням цієї дискусії було: «Як вплинула депортація кримських татар на долю цього народу та його сучасне положення?». Також висловилися за толерантне ставлення до національних меншин, які проживають в Україні, до тяжкої долі депортованих та за повагу незламності духу у боротьбі за право жити на своїй землі.
В групах І курсу переглянули фільм «Хайтарма» Ахтема Сеїтаблаєва (першої художньої картини про депортацію кримських татар), який розповідає про депортацію кримських татар з рідної землі. У центрі – життєва історія військового льотчика Амет-Хана Султана, який став очевидцем трагедії, що не оминула і його родину. Фільм дуже сподобався. Драма, яка розгортається в ньому, змусила замислитися над історичними паралелями між тими подіями та агресією Росії проти України, що триває протягом 2014-2023 років. В якості надихаючого матеріалу переглянули відео про перемогу співачки Джамали на Євробаченні 2016 року та поговорили про її активну допомогу у зборі грошей для ЗСУ та підтримки Україну.
Всі учасники виховних заходів висловили віру в перемогу України над російськими окупантами і повернення усіх окупованих територій, у тому числі і Криму. І у єдиній Україні кримські татари будуть і далі розвиватися, творити добрі справи для розвитку держави, жити у співдружності, партнерстві та злагоді з усіма іншими народами, що населяють нашу державу.
Ми проти булінгу
У Миколаївському професійному промисловому ліцеї практичним психологом та соціальним педагогом була проведена інформаційна кампанія «Година проти ненависті» до Міжнародного дня проти цькування (булінгу). Під час онлайн-зустрічей педагоги разом зі здобувачами освіти з’ясовували, як соціальне оточення впливає на наші рішення; вчилися розпізнавати негативні впливи цькування та впевнено їм протистояти; досліджували способи маніпуляцій; тренувалися тому, як відмовлятися від небажаних пропозицій; дізнавалися, як протидіяти агресії та булінгу; розвивали навички протидії тиску і насиллю; вчилися будувати «Я-висловлювання».
Національний тиждень безбар’єрності з 19 по 25 травня
Миколаївський професійний промисловий ліцей долучився до Національного тижня безбар’єрності, який вперше проходитиме в Україні з 19 по 25 травня.
Безбар’єрність — це коли кожна людина, незалежно від віку, інвалідності, статі чи інших особливостей, може:
вільно пересуватись; навчатися; працювати; подорожувати; користуватись онлайн-послугами; впливати на життя громади та країни.
Це — про зручність, повагу та врахування потреб кожного і кожної. Безбар’єрність — це коли можеш.
20 травня педпрацівники на інструктивно-методичній нараді обговорили надіслані матеріали, методичні рекомендації щодо проведення цієї ініціативи, спрямованої на формування інклюзивного суспільства, де кожен має рівні права та можливості. Розглянули зміст і можливості використання «Довідника безбар’єрності», ознайомились з Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про схвалення рекомендацій щодо викладення інформації суб’єктами владних повноважень у форматах, що забезпечують доступність її сприйняття», дізналися про з дизайн-систему безбар’єрності, запланували проведення «Години безбарʹєрності» та інших інформаційних заходів в онлайн режимі. Практичний психолог Світлана Бондар провела тренінг із коректної комунікації для викладачів і майстрів виробничого навчання.
БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ – ЧОМУ ЦЕ СТОСУЄТЬСЯ КОЖНОГО?
«Безбар’єрність – чому це стосується кожного?». Під такою назвою у Миколаївському професійному промисловому було проведено практичним психологом Світланою Бондар годину психолога для здобувачів освіти ІІ курсу (група КК-22). Юнаки і дівчата розглянули зміст, основні положення Довідника безбар’єрності, ознайомились з наративами напрямів безбар’єрності. В активному діалозі обговорили питання: Що таке фізична безбар’єрність? Чому інформаційна безбар’єрність така ж важлива, як фізична? Що таке освітня безбар’єрність?
Особливий інтерес викликали роз’яснення щодо безбар’єрної мови. Під час занять учасники спілкування обговорювали прості правила про те, що для безбар’єрної мови є таке просте правило, яке звучить так: «спочатку говоримо про людину, а не про її риси». Тобто у фразах та висловах спочатку згадуйте людину, а далі вже її ознаки, якщо це потрібно.
Наприклад, людина з інвалідністю, людина з ДЦП, людина з синдромом Дауна. Якщо ж ми говоримо, наприклад, «інвалід», ми по суті знеособлюємо людину, зводимо її особистість до якоїсь одної характеристики. Але насправді ж це не так. Усі ми значно більше, ніж якась одна ознака!
КРАЇНА БЕЗ БАР’ЄРІВ
У Миколаївському професійному промисловому ліцеї в учнівських групах було проведено в онлайн режимі години безбар’єрності «Країна без бар’єрів». Класні керівники разом із здобувачами освіти розглянули завдання Національного тижня безбар’єрності, обговорили ключові повідомлення:
- Безбар’єрність – це коли можеш вчитись (освітня)
- Безбар’єрність – це коли можеш працювати (економічна)
- Безбар’єрність – це коли можеш дізнаватись (інформаційна)
- Безбар’єрність – це коли можеш пересуватись (фізична)
- Безбар’єрність – це коли можеш орієнтуватись в онлайн-послугах (цифрова)
- Безбар’єрність – це коли можеш впливати (соціальна)
- Безбар’єрність – це коли можеш.
Учасники заходів говорили про повагу, рівні можливості, доступ до освіти, простору й послуг. Особливий інтерес викликала бесіда «6 правил безбар’єрного спілкування». Здобувачі освіти усвідомили, що за складним на перший погляд словом «безбар’єрність» стоять прості речі: це коли ти можеш пересуватись, читати, ходити в школу, спілкуватись, працювати, гуляти й решту простих і потрібних усім речей.
Під час спілкування було популяризовано ключові ресурси — Довідник безбар’єрності, Гайд безбар’єрних подій, Альбом рішень, а також інформаційні матеріали про те, як створювати події й послуги доступними для всіх. А перегляд освітніх відеороликів допоміг юнакам і дівчатам краще зрозуміти, що таке безбар’єрність і чому вона стосується кожного.
