1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

Тема: «Суцільна колективізація»

Тема: «Суцільна колективізація»

Тема: «Суцільна колективізація»

Опрацюйте підручник параграф 23 ст.151-155.

Електроний пiдручник

https://www.slideshare.net/booksss100/1-104067782?ref=https://pidruchnyk.com.ua/432-storya-ukrayini-pometun-gupan-10-klas.html

Вивчення нового матеріалу  

1. Хлібзаготівельні кризи 1927-29 років. Причини колективізації

2. Перехід до суцільної колективізації, її основні заходи та результати

3. «Ліквідація куркульства як класу»

4. Наслідки колективізації

Спроба насильницької колективізації була ще в роки “воєнного комунізму” (1919 р.). В роки НЕПу влада підтримувала колгоспи, але на кінець 1920-х років вони об’єднували лише 7-8 % дворів. Колгоспи були 3-х видів:

$11)      ТСОЗИ (товариства сумісної обробки землі) – об’єднувалися лише для роботи, а   земля та інше залишалися у приватному користуванні.

$12)      Артілі - об’єднували ще й інструмент та землю, але частину худоби та землі залишали собі; (саме в такому вигляді будуть утворюватись радянські колгоспи з 1935 р.)

$13)      Комуни - об’єднували все майно, селянські господарства повністю розчиняються в колективному.

- Чому спроба більшовиків створити колгоспи в Украї­ні у 1919—1920 рр. на вашу думку не мала успіху?

Визначення колективізація та причини записати в зошит.

Колективізація – перебудова сільського господарства в СРСР, в процесі якої відбувалося масове створення колективних господарств (колгоспів), що супроводжувалося ліквідацією одноосібних господарств, переданням у колгоспи землі, худоби, інвентаря.

Причини колективізації:

1. Економічні:

а) нестача зерна в державі в умовах форсованої індустріа­лізації;

б) потрібний був надійний механізм (створення колгоспів) безперебійного постачання хліба.

2. Політичні:

а) в умовах тоталітарної системи колгоспами легше керувати, ніж мільйонами розрізнених селянських господарств;

б) згідно з радянською ідеологією дрібнотоварний селянський уклад на селі постійно породжував капіталізм (шляхом розорення одних селян і збагачення інших), тому керівництво країни хотіло швидше позбутися цієї загрози і перевести село на соціалістичні рейки;

в) на­явність передумов для колективізації (попередній досвід організації колективних госпо­дарств (радгоспів, комун у 1919—1920 рр.)

Проміжний підсумок.

XVз'їзд ВКП(б) у 1927 р. схвалив курс на кооперацію села саме на основі ленінських засад кооперації. Але надалі відбувся перехід до суцільної колективізації

1929 рік – перехід до суцільної колективізації.

 

Основні заходи колективізації:

$1·        Насильницьке створення колгоспів

$1·        Розкуркулення

$1·        Обмеження переселення селян до міст (1932-1933рр. – запровадження паспортів, які видавалися лише мешканцям міст).

“Розкуркулення” – позбавлення майна заможних селян, їх депортація або виселення за межі району їхнього проживання.

         Чітко визначити, хто такі “куркулі”, влада не бажала. Якщо селянин не мав майна, але виступив проти колективізації, його оголошували “підкуркульником” і теж позбавляли хати, землі, волі. Якщо, за науковими даними, в країні на той час було 2-3% дійсно заможних селян, які застосовували найману працю, то репресовано було до 15%.

         “Куркулів” поділили на 3 категорії:

Опрацювавши підручник запишіть в зошит Наслідки колективізації.

Підготуйте доповідь на тему «Голодомор 1932-1933 рр. – злочин проти людства"

Завдання виконати у робочому зошиті, сфотографувати і надіслати через Вайбер (0677155652) або на пошту natanotri@gmail.com


Copyright MAXXmarketing Webdesigner GmbH