РОЗДІЛИ САЙТУ

.

previous arrow
next arrow
PlayPause
Slider
 
 

Новини

Порядок реагування на випадки булінгу (цькування)
Порядок реагування на випадки булінгу (цькування)
22 червня – День Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні
22 червня – День Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні
«Вишивана моя Україна»
«Вишивана моя Україна»
Українська вишиванка та її символіка.                           День вишиванки
Українська вишиванка та її символіка. День вишиванки
День Європи
День Європи
РЕКОМЕНДАЦІЇ для батьків
РЕКОМЕНДАЦІЇ для батьків "Як налагодити емоційний контакт з дитиною"
ЯК СКАЗАТИ
ЯК СКАЗАТИ "НІ"
Доступ до публічної інформації
Доступ до публічної інформації
Урядова гаряча лінія
Урядова гаряча лінія
  День Перемоги
  День Перемоги
Порядок реагування на випадки булінгу (цькування)
Інфографіка булінг (оновлена)
Інфографіка булінг (оновлена)5
 
22 червня – День Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні
 
Друга світова війна (01.09.1939 – 02.09.1945) – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Саме як страшну трагедію її пам'ятають і згадують в усьому світі.

Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси і часом вбивати інших українців. У розгромі нацизму брали участь українські солдати в лавах Радянської армії (понад 6 млн), вояки УПА (понад 100 тис.). Друга світова війна для України не обмежувалася лише бойовими діями та окупацією її сучасної території, а й включала участь українців у бойових діях на всіх воєнних театрах.Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок цієї війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн. військових і підпільників, понад 5 млн. цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 млн. жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася. Загалом, безповоротні втрати України склали 8-10 млн. осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд. тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 28 тис. сіл. За кілька місяців бойових дій територія України була повністю завойована. Мільйони людей опинилися в окупації, надалі з тавром «зрадників» прийнявши на себе тягар лихоліття, поки країна збиралася із силами, щоб дати відсіч ворогові.Ми пам’ятаємо. Пам’ятаємо  тих, хто так і не повернувся з війни, тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар, і тих, чиї життя були покалічені і зруйновані.

Сьогодні, потерпаючи від кривавої Російської агресії на сході країни, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.

 22.06.2021 1

Бібліотека ліцею пропонує до уваги користувачів виставку-пам'ять «Ще довго пам’яттю болітиме війна». На виставці експонуються історичні матеріали, що висвітлюють причини, перебіг і наслідки однієї з найбільших і найтрагічніших подій ХХ століття – Другої світової війни

«Вишивана моя Україна»
27,05
 
У культурі кожного народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. В Україні таким символом є вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу з зашифрованими оберегами та знаками.

Щороку у третій четвер травня(цьогоріч – день вишиванки припадає на 20 травня)

українці та друзі України в усьому світі відзначають День вишиванки -  одне з найбільш самобутніх свят, присвячених розквіту української культури.

День вишиванки – поки ще не офіційне і відносно молоде, але таке улюблене народне свято, покликане сприяти єдності й культурному відродженню всього багатонаціонального українського народу.

Історія Дня вишиванки

Свято було засноване в Чернівцях у 2006 році. Студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича запропонували ідею акції “Всесвітній день вишиванки” і прийшли одного дня в українському традиційному одязі. Спочатку акцію підтримали кілька десятків студентів і викладачів університету, але в подальші роки свято вийшло на всеукраїнський рівень, до нього приєдналася українська діаспора по всьому світу, а також всі охочі підтримати Україну.

 24,25 1
 27,05,2

 

З метою збереження споконвічних  народних  традицій  створення та носіння етнічного вишитого українського одягу бібліотекарем ліцею Гринько Л. А. була оформлена книжково-ілюстративна виставка «Вишивана моя Україна».

 Користувачі бібліотеки  мали змогу більш детально ознайомитися з історією національного вбрання українців, символами у вишивці та їх значенням.

В групі КБ 21 пройшла народознавча вітальня «Вишивана моя Україна». На заході пролунали легенди про вишиванки, чудові вірші і пісні про це народне мистецтво. Бібліотекар представила слайд-презентацію про значення вишитих символів у різних куточках нашої країни. Ніхто із присутніх не залишився байдужим.

Українська вишиванка та її символіка.

                                       День вишиванки

1 20.05

 

Українці, одягнімо вишиванку!

І нехай побачить білий світ,

Що ми любим Україну змалку,

Дружній, нездоланний весь наш рід!

У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскравий приклад і підтвердження цьому. Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е. Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.

 

СИМВОЛИ УКРАЇНСЬКИХ ВИШИВАНОК 

17.05.2018 08:01

"Народитися в сорочці" означає, бути щасливим у житті, тому сорочка – це не лише частина нашого гардеробу, а певна закодована сукупність сорока божественних енергій, що творять довершену та гармонійну долю людини . Українська вишита сорочка здавна в Україні служила і прикрасою, і оберегом. Таємничою мовою вишивки вона передавала безліч побажань для сімейного благополуччя та щастя людини, яка її одягала. Слідуючи старослов'янським традиціям, чужу вишиванку одягати не слід, бо вважається, що таким чином можна "перебрати" на себе чужу долю.

Вишивкою-оберегом вишивалися комір, манжети, поділ і розріз горловини. Існує повір'я, що якщо сорочка зроблена і вишита на добре життя, то вона буде надійно оберігати людину.

І самі символи, вишиті на сорочках, мають прадавнє глибоке значення. Символи води і сонця здавна уособлювали найважливіше – життєдайну силу, необхідну для земного життя та процвітання. Символи води зображували у формі букви S, нагадує згорнутого вужа, а символи сонця – у формі квітки. Дві стихії, що утворили земне життя, а тому їх треба розуміти як вологу материнську і вогненну батьківську енергії. Земля і Сонце, що в поєднанні з Водою складають життєдайну трійцю. Це знаки тих сил, без яких неможливе саме життя. Ромбічні знаки на плічку – це символ плодючості Землі-матері, щедро засіяної, зігрітої Сонцем, щоб буяло життя наше.

2 20.05

 

Стовпи і смужки символізують опори, що тримають на собі весь світ.

 

3 20.05
 

Берегиня зображується загадковою, багатоликою та могутньою незнаною квіткою, що тримає в собі материнську силу жінки. Вона сама Мати-природа, яка несе в світи і суть творення, і суть захисту, а через це – вічне оновлення та гармонію життя. Берегиня – дорогий нам символ, поширений по всій Україні. Вона і життєтворча Мати-природа, і жінка-Мати, яка дарує світові сина, і Дерево життя, що сформувало із мороку-космосу чітку систему Всесвіту.

4 20.05

Вишиті символи калини благословляють на продовження роду. Добре, коли на весільних рушниках чи весільному вбранні вишита саме калина. Дуб і калина – мотиви, що найчастіше зустрічаються на парубочих сорочках і поєднують у собі символи сили і краси, але сили незвичайної, краси невмирущої. Дуб – святе дерево, що уособлювало Перуна, бога сонячної чоловічої енергії, розвитку, життя. Про калину вже було сказано як про дерево роду. Отже, хлопці й молоді чоловіки мали при собі чудодійний оберіг життєдайної сили роду.

5 20.056 20.05Листя хмелю також використовують у весільній тематиці – це символ буяння молодості

7 20.05

Мак здавна використовується в українських оберегах – він має чарівну силу і захищає від зла. Таку ж силу має вишите на сорочці зображення маку – жіночий символ чистоти, цнотливості, дівочої вроди. Натомість на чоловічих сорочках вишивають зображення дуба, адже дуб символізує чоловічу енергію та силу.

8 20.05

Троянда – улюблена квітка українців, її дбайливо плекали під вікнами хати, адже квітка ця нагадує Сонце. Промовте слово ружа (так раніше називали троянди) і ви з легкістю знайдете в ньому древню назву Сонця – Ра. А може, воно означає вогненну кров, бо староукраїнська назва крові – руда. Візерунки з трояндами укладалися за законами рослинного орнаменту, що означало безперервний сонячний рух з вічним оновленням.

9 20.05

Квіти чи зорі, які вишивають нескінченним візерунком-смужкою, символізують постійне оновлення та безкінечність. Зірки, розкидані по рукаві і зібрані в геометричний орнамент, – це уявлення про структуру Всесвіту, що вже є не хаотичним і безладним, а упорядкованим і гармонійним. І засіяним, щоб нести нові й нові паростки життя у далекі світи.

10 20.05

 

Дуже важливими є правильний вибір символів для сорочок-вишиванок: на дитячому одязі, приміром, в жодному разі не повинно  бути весільних символів, доречними будуть орнаменти квітів, метеликів, пташок – усі вони символізують побажання здоров'я. На чоловічих вишиванках не має бути жіночих символів і навпаки.

10 цікавих фактів про вишиванку.

1. Вишиванка — це святковий, а не повсякденний одяг. У будні українці носили так звані «буденки» — непомітні сорочки, а на свята одягали багато вишиті сорочки.

2. Вишивка наносилася насамперед із сакральною метою, як оберіг, захищаючи частини тіла, незакриті одягом. Деякі вишиванки спочатку створювалися як ритуально-обрядові.

3. Своїми особливими вишиванками може похвалитися не тільки кожен регіон України, а навіть окремі села. Сорочки можуть відрізнятися фасоном, кольором, візерунком.

11 20.05

 

Вишивка хрестиком на конопляному полотні характерна для Слобожанщини

4. Раніше вишивання було виключно жіночим заняттям. Традиційно, перш ніж почати вишивати, дівчина постилась, молилася і мила руки. Зараз вишивають не тільки жінки, а й чоловіки.

5. Вишивка однієї сорочки може займати від двох тижнів до трьох років — в залежності від складності технік.

12 20.05

Вишиванка з Сумщини

6. Надзвичайно тонка вишивка «білим на білому» була поширена серед європейської знаті і української шляхти, яка носила вишиту таким чином нижню білизну і натільні сорочки.

13 20.05

7. Вишивка хрестиком, яку багато хто вважає традиційно українською, прийшла в Україну з Європи тільки в XIX столітті, переважно з появою компанії Brocard, яка використовувала для своєї парфумерії рекламні упаковки із зображенням схем-вишивок.

8. У наш час дослідники вишивки налічують понад 200 старовинних швів на основі 20 технік вишивання (серед них гладь, колосковий шов, низь, вузлики, шнурочок, кручений шов, вирізання, виколювання, козлик, плетінка, мережка).

9. Популярні нині маки як елемент візерунка практично не використовувалися в традиційній українській вишивці, оскільки символізували печаль і смерть, а широкого поширення набули в кінці XX століття.

10. Орнаментами української вишивки віднедавна прикрашають не тільки сорочки, а й автомобілі, предмети побуту, їх використовують як візерунки для тату і манікюру.

День вишиванки – всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного і відзначається у третій четвер травня. Незважаючи на свій відносно молодий вік, свято вже придбало широку популярність і стало традиційним.

Всеукраїнську акцію «День української вишиванки» було започатковано в 2007 році студенткою факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лесею Воронюк.

В 2021 році День вишиванки припадає на 20 травня.

Матеріал підготувала керівник фольклорного гуртка МППЛ

                                                                                                                 Анастасія Смалько

Перегляньте цікаве відео про українську вишиванку.

 Відео «Український національний костюм ».

 
image
З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.

Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана.

9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.

Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи».

У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

До речі. У 1887 році в Закарпатті (яке тоді перебувало у складі Австро-Угорщини) у Верхнетісянській улоговині на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи.

Координати цього географічного центру Європи: 47 ° 563" північної широти і 24 ° 1130" східної довготи.

В 2021 році День Європи в Україні припадає на 15 травня.

17 05 10

В бібліотеці ліцею було розгорнуто книжково-ілюстративну виставку «Зоряне сяйво країн Європи», присвячену Дню Європи в Україні. В цей день користувачі мали змогу познайомитись з історією, культурою, літературою Європи. Бібліотекар Гринько Л.А. підготувала для учнів першого курсу мультимедійну експрес-подорож «Європа на твоїй долоні», де здобувачі освіти мали змогу переглянути підготовлений матеріал про різні європейські країни, а присутні, які побували за кордоном, поділилися своїми враженнями. Відбулося обговорення  суспільно важливої проблеми «Україна – Європа: спільна історія – спільні цінності».Родзинкою цього масового заходу було проведення вікторини: «Як ви знаєте Євросоюз?». 

17 05,11

 

 

 

17 05 1
17 05 2
 
17 05 3
 
17 05 4
ЯК СКАЗАТИ
dsBuffer.bmp
Доступ до публічної інформації
ПОДАННЯ ЗАПИТУ

 

Надання публічної інформації Миколаївським професійним промисловим ліцеєм здійснюється відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011р. № 2939 – VІ (далі – Закон) у відповідь на інформаційний запит.

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ч.1 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Відповідно до Закону:

Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, оформленої за формою і в порядку, що встановленіЗаконом України "Про засади запобігання і протидії корупції", крім відомостей, зазначених вабзаці другому частини другої статті 12цього Закону.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» Миколаївський професійний промисловий ліцей є розпорядником публічної інформації, щобула отримана або створена в процесі реалізації повноважень, передбачених законодавчими актами і знаходиться у володінні ліцею.

Наказом по ліцею від 04.01.2021р. № 2 відповідальною особою з питань запитів на публічну інформацію, розпорядником якої є ліцей визначений юрисконсульт Топор А.М.

Запит на інформацію подається фізичною або юридичною особою, об'єднанням громадян без статусу юридичної особи в усній чи письмовій формі під час особистого прийому або шляхом надсилання поштою, електронною поштою, телефаксом або по телефону.

ЗАПИТ НА ІНФОРМАЦІЮ ДО ЛІЦЕЮ МОЖЕ БУТИ ПОДАНИЙ:

на поштову адресу:             54028, м.Миколаїв, вул.Вінграновського, 62;  

на електронну адресу:         mik 4447098@ukr.net ;

факсом:                                  (0512) 44-45-98;

телефоном:                             (0512) 44-45-98; 44-46-08.

Запит на інформацію подається у довільній формі.

Запит на інформацію повинен містити:

- прізвище, ім'я, по батькові (найменування) запитувача, поштову адресу, адресу електронної пошти або номер засобу зв'язку (якщо такий є);

- загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит (якщо запитувачу це відомо);

- підпис і дату (за умови подання письмового запиту).

Запит на інформацію може бути подано особисто до ліцею в робочий час згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У разі коли з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його оформлює відповідальна особа ліцею з питань запитів на публічну інформаціюіз зазначенням прізвища, імені, по батькові, контактного телефону та надає копію запиту особі, яка його подала.

Згідно з Законом "Про доступ до публічної інформації", відповідь на інформаційний запит має бути надано не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.У разі коли запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку запитувачу повідомляється в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня надходження запиту.

На вимогу запитувача на першому аркуші копії запиту проставляється відбиток штампа ліцею із зазначенням найменування розпорядника інформації, дати надходження та вхідного номера запиту. Така копія повертається запитувачу.

Інформація на запит надається безоплатно.

У разі коли запитувана інформація містить документи обсягом більш як 10 сторінок, запитувач забов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 740 «Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію». Про це протягом п'яти робочих днів з дня надходження запиту повідомляється запитувачу із зазначенням обсягу фактичних витрат, пов'язаних із копіюванням або друком документів, та реквізитів і порядку відшкодування таких витрат. Надання інформації здійснюється після підтвердження оплати вартості фактичних витрат.

У ЗАДОВОЛЕННІ ЗАПИТУ МОЖЕ БУТИ ВІДМОВЛЕНО У ТАКИХ ВИПАДКАХ:

- Миколаївський професійний промисловий ліцей не володіє і не зобов'язаний, відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

 -інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом;

- запитувач не оплатив фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком документів;

-не дотримано вимог до складення та подання запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме не зазначено:

прізвище, ім'я, по батькові (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку (якщо такий є);

загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит (якщо запитувачу це відомо);

підпис і дату (за умови подання письмового запиту).

ПОРЯДОК ОСКАРЖЕННЯ
РІШЕНЬ РОЗПОРЯДНИКА ІНФОРМАЦІЇ АБО ЙОГО БЕЗДІЯЛЬНОСТІ.
 

Відповідно до статті 23 Закону "Про доступ до публічної інформації", рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу управління або суду.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

baner1545
  День Перемоги
   День Перемоги
 
8 та 9 травня в Україні, так само як у світі, відзначаються Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни.

Ці дні присвячені пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірвано насиллям світового масштабу, людям усіх рас і націй, чоловікам і жінкам, воїнам і мирному населенню, малим дітям і старикам, – усім загиблим і усім тим, хто вижив та пройшов через усі кола пекла Другої світової війни. Тим, хто загинув на її фронтах, в окопах і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття. Дні пам’яті та примирення були проголошені рішенням 59-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 24 листопада 2004 року.

8 травня 1945 Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла Акт про беззастережну капітуляцію збройних сил нацистської Німеччини, підписаний начальником Оперативного штабу ОКВ генерал-полковником Альфредом Йодлем за дорученням президента Німеччини Карла Деніца. Акт був підписаний ще 7 травня в Реймсі (Франція), однак ратифікований наступного дня в Берліні. З цієї нагоди 8 травня 1945 року в багатьох містах Європи та США були проведені велелюдні святкування. В країнах-союзницях з антигітлерівській коаліції цей день відзначається як День Перемоги над нацизмом. В резолюції ООН пропонується державам-членам ООН, неурядовим організаціям і приватним особам відзначати один чи обидва ці дні (8 і 9 травня) як день пам’яті усіх жертв Другої світової війни.

В Україні, так само як і в світі, відзначається День пам’яті та примирення, який встановлено згідно з Законом України “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років”. Таким чином, Україна розпочала нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення. Нове свято встановлене задля “вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих”.

Вшановують цього дня воїнів, “жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни”. Офіційне гасло пам’ятних заходів – “1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”. Новим символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. До Днів пам’яті та примирення приурочені меморіальні й урочисті акції.

9 травня Україна відзначає День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Новий зміст цього свята включає в себе переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, діалог навколо складних сторінок минулого.

Ця пам’ятна дата 9 травня була встановлена Верховною Радою України лише 9 квітня 2015 року законом “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років” в рамках голосування за пакет законів про декомунізацію.

З тих пір 9 травня відзначається як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні замість встановленого з радянських часів Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. Адже, як відомо, термін “Велика Вітчизняна Війна” використовували в колишньому СРСР, щоб підкреслити, що у війні 1941-1945 років громадяни захищали Радянський Союз як спільну Вітчизну.

07.05

 

Напередодні Дня пам’яті та примирення і 76-ої річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у бібліотеці ліцею представлено виставку-пам’ять «Тільки пам'ять не сивіє, вічно житиме в віках», де зібрано документи та матеріали, які присвячені трагічним подіям Другої світової війни, спогадам безпосередніх учасників бойових дій. Також  була організована віртуальна героїко-патріотична подорож «Цвіт маку – цвіт пам’яті!»

Головною тезою циклу заходів бібліотеки, присвячених Дню пам'яті і примирення та Дню Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, стала «Пам'ять заради майбутнього». Документальні кадри тих часів познайомили учнів з героями Другої світової війни, нагадали про героїв рідного краю.

Please publish modules in offcanvas position.